завела собі капелюшок
із соломи.
соред зоряних пелюшок
я - поломник.
йду у світ за очі над річку
за горою,
копелюшок тягну за стрічки
із собою,
йду торкаючись босоніж
росинок,
і боюсь тебе як хтось сторонній
русинок.
я боюсь тебе наївно
згубити,
за тобою сум по вітру
пустити.
може с дальше...
Ось нещодавно... Сидимо з отцем Михаїлом біля храму Володимира, у Херсонесі, а тут пожежа трапляється... трава від, мабуть чиєгось недопалку спалахнула. Й погрожує весь заповідник спалити. Жінка, що при храмі робить, винесла ікону й пішла назустріч полум'ю. Воно й згасло. Само по собі. Коли пожежні дальше...
небо тонет в море, усиливается жара,
под окном кричит и бегает детвора,
и мы вряд ли были такими шумными
и такими глупыми, как они,
но они теперь вместе, а мы - одни.
я с тобой как лодочка, пришвартованная к кораблю,
если не умру со страху, то приду и скажу "люблю",
я в севастополе, но завт дальше...
Витонченими пломбірами майорять заміські будинки
верхівки прикрашаючи вафлями, джемом
я люблю вишневий а ти малиновий
та нікого не цікавить те що всередині
гуртожиток твоєї свідомості заповнений
сумніви — вахтерша зла і принципова
не пронести алкоголь і інші так потрібні речі
пиво і rock'n'roll не для тебе хоч одне радує ти не викинула третій компонет
цього гасла
я студент університету
імені тебе
хочу навчатись усьому чого забажаєш
буду не дальше...
Твои желтые туфли топтали асфальт под прохладную музыку ветра
А до поцелуя жадного/нежного нам не хватило лишь метра
И то, что должно было получиться изящно, получилось так неуклюже
А твои желтые туфли топтали асфальт по лужам, по лужам, по лужам…
Давай эти туфли с большой высоты, и босиком… поб дальше...
Во вторник посередь дня выглянуло солнце, тучи наконец-то отошли на юг. Дальний ветер, принёсший собой дуновение Арктики, задержался у нас с неделю, сея холод и мокошь. Вдоволь погуляв, он двинулся дальше. Всё как тому и должно быть, как только отцвела черёмуха – тучи собрались в путь. Солнечный све дальше...
