льстя моя закінчилася надто давно. можливо й не почавшись. є кілька авторів, яких я тут читаю з превеликим задоволенням і завжди, так що це не льстя , а проза жисті.
Мне впадло было писать мое имя,
для детального пояснення і життя мало буде.
в кількох словах - сутність світосприйняття, досліди жінки-воїна(як вона себе називала) в площині глюків(видінь), ну... ще - Кастанеда. Власне він і дав рецензію її "Магічному переходу"
Дай мне руку и я тебя не брошу... пристойно... до речі.... один москалик постійно називає мене БОги))))) без претензій)
щодо тєла. вголос те, про що всі мовчать. класно ж!!!!!!
коли річ варта похвали - її багато не буває. Ясно , моя думка може бути суб"єктивною, але ти саме цими чотирма рядочками заінтригувала так, що я мусила перечитати все твоє. Повір мені, як звичайному читачеві: це - хороші речі. вони - варті уваги. не лиш тепловозівської. іще одне. я ніколи не пишу хвалебні станси , якщо мені не подобається вірш, я - мовчу. а тут - не можна мовчати. спасибі за хороші твори. а те, що вони просякнуті драматизмом - не біда, це - твій драматизм, не схожий на будь-який інший. удачі тобі й натхнення!
ОЛенко.... назва)))).... вірші ж непогані, лиш у першому - легше читалося б повік-навік, без и... а останні два рядки останньої строфи першщого - трохи глючать. а фторий - наманий!
спочатку там замість суті ран було - скалічений в дикому герці із тим, хто сказати мені щось не зміг - мабуть , пора шукати нове... пасіб тєбє, добр чєловєк.
як на мене - мабуть варто було деякі рядки логічно розбити ще. щоб акцент не вгадувався, а чітко бив в ритм. класно - я не в ритм з тобою.... без прощань і прощень. приємне)але це - суб"єктивно)
запахло літом, свіжоскошена трава з тими ж таки стрибунцями, які заплутались лапками в тонкому плетиві літньо-духм"Яного спогаду, пуголовки в калюжі, тритони, які залишали свої хвостики в малих долоньках втікаючи.... каченята, яких вкладала спати під старим суднем на кухні. вони чомусь таки засинали, назавжди))))....
