Ти не впізнаєш почерк мого серця
І не відчуєш на смак мої сльози.
Я ще люблю тебе, але не сердься, -
Не прийду в твої сни без запрошень.
Крізь твою душу вітер пронесеться
Й забутий спогад принесе про мене.
Я не стиратиму свій почерк серця,
Та покину життя твого сцену.
...Я ще люблю тебе, але не сердься,
Я зменшую уже любові дозу.
Ти не впізнав? Це почерк мого серця,
Мої ж вірші про тебе - це сльози. |
