моріс, 2007-03-01: трагізму ? ой нєТрагізму?
Звучало питання із нетрів болота де потонули лісоруби.
Трагізму?
Звучало питання від негрів сифелісних галявин. Буде вам трагізму.
Одним поштовхом плеча, я бачу все що ти робив і що будеш робити. Я маю на меті лишити по собі купу непрочитаних книжок.
Трагізму хотілось стати пташкою. Він летів з балкона і не зміг співати як жайворонок, він мовчав. Хотілось подивитись на балкон, чи не вийшла дружина попрощатись. Вийди, о прекрасна Офєлія….
Але тут вже нікуди летіти далі, вона вийшла на балкон і побачила його таким як мріяла.
Нам плювати на вимирання нації, але треба врятувати людину за бортом лайнера «моя сука любов – Леонардо ді Капріо». Вони одягають шкіру вимираючих тварин, це всиляє їм думку що вони королі. Насправді вони мають честь носити шкіру шляхетних тварин.
Я фарбуватиму очі заради трагізму. Ні я не Емо, Емо це вимираючий вид, як репери, скейтери і рокери. Рок помер. Музика помирає залишається поезія. Або ілюзія. Або те як ти повертаєшся у жовті часи і проходиш по ще не збудованим кладовищам.
Або те коли ти приходиш у вересні. Першого числа, коли воняють квіти і пиво.
***
Чи є знак в тому, що коли ми зустрілись випав перший сніг?
До побачення , а може ні.
Хочеться бути землею під деревом що хитається у клітці. Розумієте про що я?
***
Я не янгол як Дженіс Джоплін. Не демон як Джим Моррісон. Але я також помру в 27 років.
Ким відчуваєш себе, коли з самого ранку тобі всі кажуть, що ти нічого не досяг. Коли батьки вже майже розлучаються. Коли я мрію втекти і померти в горах. І можливо з мене проросте дерево і я принесу хоч якусь користь цьому світу. Він так казав, мій єдиний друг, але тепер у нього великі проблеми, а я не можу йому допомогти. А ще вона просила не допомагати їй. Хочеться напитись до смерті, випити отрути і так щоб хотілось жити і не можна було щось змінити. Хочеться порізати себе. Хочеться стрибнути. Хочеться померти. Просто хочеться померти.
Чим я можу допомогти людству, я приношу тільки горе і розчарування.
Знаєш, як би я міг плакати, якби в мене були сльози, я б плакав і потонув би у своїх сльозах.
Я став би тінню із сухими губами. Чому я маю радіти, чому я маю вдавати радість? Чому я маю думати про це?
Чому я маю вигадувати теми для розмов?
Чому я маю брехати?
Чому я маю казати правду?
Чому я маю робити те, що від мене хочуть?
Чому я маю бути нормальним?
Чому я закінчений психопат?
Чому я маю бути янголом?
Мені здається, що в минулому житті я був дівчиною. Я навіть зараз схожий на дівчину. На потворну дівчинку з синяками під очима і з прокуреними легенями.
***
Me and Вobby McGee – пісня яка гратиме на моїх похоронах.
***
Ffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffgdfgdfgdfgdfgttertttttttttttweertyreyrhgfdhgfdghfdbcxxxxxxvbbb – моє ім’я.
Називайте мене тільки так.
Мої одногрупники питають в мене, чому я в них нічого не питаю. Що можна спитати у людей у яких все написано на обличчі?
бля, чому я вдаю, що можу щось писати, що в мене якісь таланти, чому я вдаю, що я комусь потрібен?
Чому я не сплю? А зараз третя ночі.
Там нижче я напишу ахуєнний расказ.
…..єнна розповідь.
Ось людина. В неї є руки, ноги і гроші на квиток. Нема квитку. Гроші пройобано на повернення боргів. Вона (він) запишуться жити у наступний рік.
Ти вмієш тільки віддавати своє кохання, в тобі його так багато, що ти не знаєш куди його діти. О, людино, навіщо ти створила бога? І хто назвав жагу смерті – коханням? Хто назвав життя - коханням? Хто назвав сон – життям? Ти, людино, велична істота, що здатна ходити на двох ногах, що вигадала страх. Ти зібрався до пекла? Покинь ці дитячі історії про чортиків і язики вогню. Тебе буде трахати те чого ти боїшся більше за все. Відчувати. Ти будеш відчувати, так відчуття не з приємних. Я був у пеклі, власне я і зараз там. Я хочу надто близько наблизитись до смерті, облизати її. Сказати щось? Зі святом тебе, мене вже нема. Так …..єнна розповідь виходить. Послухай, що я тобі скажу, я хочу щоб ви мене ненавиділи. ггг…все, що я казав до цього не правда. ОСЬ СПРАВЖНЯ ПРАВДА. Мене звати … я щасливий, я хочу дожити до ста років, я хочу закінчити університет, піти на роботу, одружитись, виховати дітей, щоб вони були таким же роботами як ті що ходять по вулиці і мають все чого я хочу. А ще я хочу собі машину. А мої діти будуть найщасливішими роботами у довбаному мармуровому місті. Копай глибше, чувак, я тобі не друг, я тобі ворог. А у людини був, здається тільки один друг, і здається друга любов, його життя. А нє, перша любов його життя, бо людині сім років. А людина померла у 13. А людина помре у 14. Розумієш в одному тілі побували дві людини.
4 листопада 2006. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
