на фінішну пряму виходиш ти і
все
губи у тебе як у немовляти
я запрошую тебе спати
до се
бе
трохо порожньо трохи тихо в думках.
і ніби тягнеться дим над землею з запаленого огніска
летять тріски щепки і тріски
уламки життя
це у серцях серед поля гріє руки
бага
ття
непримиримі у наших серцях вітри
здіймуть із дороги пил
поскладають у хмари і
серед каміння серед жорстоких брил
сонце гукає на збір в одностоях тіні
потайки нас залишає спиною стояти німи
ми
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
