а ти бачила маленького їжака
шо стрибає на велетенську жабу?
я бачив
там у траві за яром
було безліч зелених коників
я ловив їх своїм кашкетом
а потім відпускав
зрештою там були ще цвіркуни
вужі і метелики
але вони мене мало цікавили
червоне сонце щовечора сідало за глиняною горою
біля цегляного заводу
там жив коричневий вогняний дракон
в якого я мав би колись поцілити
зі свого лука
чарівною стрілою зробленою з ліщини
і ось я вже йду босоніж цією стежкою
майже тридцять років потому
дряпаюсь на старенький дуб
і сідаю на ту саму гілку
з якої рахував колись на небі
зоряний планктон.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
0
Никак, не впечатлило
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +1.44 Проголосовавших: 11
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
у мене особисто ностальгiї за дитинством, як такої, немає.
взагалi, менi здається шо чувак, який увесь час озирається, згадуючи своє минуле, просто реградує. таке.
