літо закінчується завше не там
де починається осінь
а на споді твоєї ніжності
коли ви ще прискорено дихаєте
але дихання вже не зігріває пусту кімнату
холод навшпиньки прокрадається
оселяється в ваших речах
в її волоссі на твоєму плечі
в твоєму голосі на автовідповідачі
дешева кава вино бракує слів
думки безформенно розповзаються по лабіринтам свідомості
відшукуючи угловини в яких можна дотягти до зими
димедрол аспірин діазолін лазолван
палять листя
і в цьому блакитному весняно-осінньому диму
палять вашу пам’ять
ваші ранки
ви прокидаєтесь вже не одночасно
вона малює вії
вдягає твого светра
тихо виходять залишивши прочиненими двері
і твоя дорога вранці
зберігає її полуничний запах
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 3
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
