Переконливі погляди в темряву...Потроху...
Лакованими краплями в очах у цей ранок приходить світло.
Хащі пусті й каламутні.
Ноги довірливо обійняли капці, а їх огорнуло теплом.
Тремтиш. Йдеш. Не тямиш.
То просто роса заблукала в повітрі по самі коліна...
А небо відібрало собі частинку піску і варить з нього густий серпанковий куліш.
Бачиш гребінці хвиль? Кипить. Майже готовий...
Все довкола лине, розповсюджується, тане...
Чухаєш швидкими масажними рухами хребет дороги.
Тому.
Тому вона задоволено розляглася поміж поля.
Де?
Де я буду блукати знов...
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 6
! Голосование доступно только авторизованным пользователям