певно, ніхто в житті
не робив тобі так боляче.
а я вирвусь на волю і бігтиму,
озиратимусь - де там бризки?
я з дитячого жовтого кольору
бачу звіра таким близьким,
зір всміхаючи через скло.
а чи важко нам стати істинними?
а чи легко нам бути істиною?
звірам в душах нема чого їсти,
в серці дірка, тепло протекло.
у долонях зігріємо відстані,
з-поміж пальців розтягнемо відстані,
черевиками вдягнемо відстані,
терпким запахом втягнемо відстані,
ми позначимо простір вісями
і підпалемо їх на зло. |