тут небо, мала,
небо у відрах
п"є
тебе.
тут зорі, мала,
зорі,
мов тепле зерно на току -
чекає, щоб руку занурили в нього.
тут кохання, мала -
дитяче. шалене.
*
коли рідна людина постійно повторює,
що в неї всередині порожньо,
настає момент,
і ти розумієш:
казати таке -
це як писати на паркані
"18 лет в дерьме".
я читаю і співчуваю.
18 років у лайні це хуйово.
але кожного дня мені так повно!
особливо сьогодні!
особливо сьогодні!
я наповнений любов"ю,
як відро небом,
як діти сміхом,
як зорепад бажаннями!
**
у кінці зали очікування -
за рядами вилинялих пластикових стільців -
пожежний вихід,
відчинений в літо,
в небо, в сонце, в мене,
в тебе, мала,
в наше дитинство,
взагалі - у дитинство.
ходімо.
я намалюю тобі на паркані серце.
почну знизу,
й місця не вистачить -
продовжуватиму
на небі,
на будівлі автовокзалу,
на бабусях з пиріжками,
на тому, хто пише про "18 лет...",
на чиїйсь порожнечі...
закінчу, і всередині
серця цього дитячого
народиться світ.
наш, мала. наш з тобою.
з тобою.
ми схопимось за руки
і підемо туди.
геппі енд.
титри.
ЦІЛУЙМОСЯ ШВИДШЕ ДОКИ НЕ УВІМКНУЛИ СВІТЛО!
****
поза всім, фільм продовжується,
мала. |
