А сонце свiтить,
Вiтер грiє –
Життя iде своїм шляхом,
Та вже без нас.
Ми зникли.
Опустились в свiт примар,
Ј розчинилися у ньому,
Як снiг в водi.
Життя чудове,
Нащо сумувати ?
Ј я радiю.
Хiба не видно ?
Дивно.
Хоча, яка рiзниця ?
В сутiнках не розiбрати
Що на обличчi –
Посмiшка, чи сльози.
Це тiльки маска.
Що за нею ?
Янгол чи диявол ?
Я не знаю.
Я не хочу знати.
Хто тут святий крiм мене ?
Розкажи.
Куди iдеш ?
Про що ти мрiєш ?
Чим живеш ?
За ким сумуєш ?
Я хочу знати все.
Я є заради тебе.
Я там, я тут.
Я всюди, я нiде.
Свiти воюють –
Я спостерiгаю.
Я є ?
Я де ?
Як довго ?
Ј чому ?
Питань багато –
Вiдповiдей мало.
Чим ширше море,
Тим бiльший берег.
Допоможи.
Є я i свiт.
Все iнше – це фiгури
У грi.
Ј я - одна iз них.
Я граюсь ними.
Пiдкоряюсь їх законам,
Яких немає.
Ј не знаю.
Ј не хочу.
Ј пiдкорюсь.
Тобi.
Та ти не знаєш.
Що сонце свiтить...
Життя чудове...
Вiдповiдей мало...
Є я i ти...
Я хочу... |
