Набита снігом
тверда неповоротка й
набита снігом
мені ти не потрібна такою
іншим теж не потрібна —
бо люди хочуть з людьми розмовляти
а не з крижаними манекенами —
тільки й стояти тобі під магазанами одягу
цим двадцятиградусним морозом
колись в твоїй голові
перетікала енергія спокійними руслами нервових закінчень
літали птахи подумки
плавали риби, зайці сміялись
так — сміялись зайці
й дерева між собою розмовляли —
бо ти людиною була
а в первісних людей цвіте всередині
там сад думок і намірів
от відкриваєш рот щоб заговорити і
а…
кха…
снігом набита голова
й не викашляти ту
не ковтнути твердінь ту
і я битиму твоє серце
битиму битиму битиму
щоб воно врешті мене вдарило
м'язовою пульсацією
і стоячи осторонь — відкинутий
спостерігатиму
як ти концентровано
уважно випиватимеш
те розтоплене що грудкою тяжіло в черепі
посміхнешся
й ми разом
радітемемо
твоїй омріяній весні
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: -0.14 Проголосовавших: 7
! Голосование доступно только авторизованным пользователям