Немає нічого в мені справжнього:
такого, як коник із сиру.
Заплямлена совість, панчохи в дірах
і прагнення бути кращою.
А вулиці вперто цвітуть веснами,
і хочеться стати травою.
Бо я не борець за права, не воїн.
Не вмію махати веслами.
Трава – інтровертна, трава – праведна.
Нікому не робить шкоди.
А в мене складний генетичний код,
тому я така неправильна. |