Жодна з клітин мого тіла не хоче вижити.
Літо стікає бурштиновим клеєм до паху.
Трави крізь мене ростуть і стають вищими.
Місто-герой дожидає свого краху.
Сонце мене решетує руками гострими.
Тануть у ядернім світлі кристали ока.
Лава крізь мене біжить і стає островом.
Я з тих героїв, яким до снаги спокій.
В серці моєму джмелі загули зграями.
Вже достигає на спині айва, терпне.
Плоть моя щезла за літа цього гранями.
Б’є в маніпуру, цілує в чоло серпень.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.69 Проголосовавших: 15
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
чому саме в маніпуру, а не в сахасрару? :)
"Плоть моя щезла за літа цього гранями. " - не зовім зрозуміле речення - а гранями літа щезла плоть? чи а літо плоть щезла гранями? в будь-якому разі плутано.
---nonhuman-girl 5
За гранями цього літа. Інверсія, тому й плутано.
Не в сахасрару, бо серпню (це суб'єктивне бачення) більше пасує бити кудись в район сонячного сплетіння:)
---sevka apple 9
Намагаюсь бути зрозумілою. Іноді не виходить. Вважайте, що зміст поступився місцем формі) А з незрозумілими словами допомагає гугл. Він знає значно більше, ніж ми з вами. Маніпуру я теж у нього вичитала)
---Та, что на ушко шептала 13
Учитывая, что физической проекцией чакр являются разного рода клапаны и сфинктеры, то речной трамвайчик - не лучшее место для их открывания.
---чувак с удаффа 14
Эко вы хватили, батенька, со сфинктерами, прослеживается однонаправленность мыслительного процесса, нетипичного для столь высоких температурных показателей окружающей среды.
