Знаю, ти потай читаєш астрологічний прогноз на вчора… Щоб приміряти його на себе і звірити, чи справдився. Чи не збрехали зірки, чи не підвела їх інтуїція, чи збулися їх віщування. А після заходу сонця ти споглядаєш нічне небо, змушуючи зірок подивитись тобі в очі(!), і тоді жваво пояснюєш їм, наскільки був їхній прогноз (крім того, що "астро-" іще й) логічний.
Ти вчишся не зациклюватись на минулому, розвиваєш у собі здатність передбачати майбутнє і віриш, що зумієш жонглювати часом. Але ж це він жонглює тобою, перетворюючи твої плани на майбутнє у плани на минуле…, кидаючи тебе то у спогади, то в роздуми про прийдешнє. І ти перекручуєш себе, наче стрілку годинника, - то назад, то вперед, плутаючись у клаптиках часу, які не складаються в пазл. Ти поспішаєш запізнюватися, але не встигаєш навіть запізнитися. І тоді усвідомлюєш, що тобі потрібно не 24 години, а вічність на добу. Бо годинників забагато, а часу замало…
Ти хочеш втратити відчуття часу і мрієш про ту мить, коли час прийде до тебе і скаже: "Розумієш, я не вірю у себе: у мене ж немає тіла, немає душі, немає аури, немає зовсім нічого… Є сукупність годинників, є календарі, є строки давності, є терміни придатності, але я поза ними… Насправді мене не існує. Є тільки вічність, і вона цілодобова!"
Я сиджу і читаю твій астрологічний прогноз на вчора: "Проявіть ініціативу в стосунках із протилежною статтю, зробіть крок назустріч людині, яка Вам давно подобається, і вона змінить Ваше життя на краще." Знаєш, приходь до мене учора. Я чекатиму…
На годиннику захід сонця,
в серці стрілки - о пів на тебе.
Зозуля скоро вимовлятиме твоє ім,я,
А я відкладатиму на вчора завтрашній день.
У нас попереду трошки минулого.
І розвернуті стрілки о пів назад -
неначе сніг, що падає у осінь,
неначе листя, опадаюче у літо…
На годиннику ніч,
стрілкам закрутилось у голові,
зозуля заснула,
і я замість неї шепочу твоє ім,я.
Унас попереду трошки вічності,
весь цей час не вміщається у годинник,
зозуля кличе тебе,
і її крик губиться в мушлях твоїх вух.
…На годиннику вже світанок,
в серці стрілки - о пів на іншого…
Перекрути їх, будь ласка, на себе -
зозуля все одно знає лише твоє ім,я!
…Ти все ще читаєш астрологічний прогноз на вчора, на торішню осінь, на минуле життя…? А я кажу тобі з акцентом годинникової зозулі: "Ку-ку, ку-ку!" |
