Синичко, ну що ти мамкаєш) Таке грусніньке.
Мамі відіслав? Їй буде приємно) Просто то якесь особисте занадто і делікатне, щоб отуто на тєпліку, для цих моральних покручів публікувати)
---Літ. редактор 6
"... для цих моральних покручів ..."
це ви, вибачте, кого мали на увазі?
прошу перерахувати, інакше мені доведеться вас зрозуміти не зовсім вірно та змінити про вас думку.
---wdr 12
Змінюйте скільки завгодно. Але, прошу зауважити, що я писала з деякою іронією) От, знову ставлю одногубий смайл, щоб ви часом не подумали, що я з серйозним лицем і з маскою вселенського презирства на лиці строчу "всі ви, тепловозівці, - моральні покручі, а я - чудове небесне янголятко".
---Літ. редактор 13
Погане виправдання - ця ваша іронія.
Сама ідея, навіть заради жарту, ділити світ на моральних покручів і на себе - вельми погана.
Окрім цього, читачі ніяк не можуть бути заручниками ваших стосунків.
Бридко.
---wdr 17
Та ви чого, добродію, в моїх словах не було ні граму негативної енергії. А ви оце так сприйняли. Тоді це вже ваше очікування чогось поганого. У мене з усіма хороші стосунки. Принаймні я роблю все можливе, щоб так було. І ніхто не ділить нічого. Це вже ваше упередження.
Прикро, тому такий от довгий виправдовувальний спіч. Хоча я звикла до несправедливого до себе ставлення. З дитинства. Карма)
Тому як бридко, то нехай буде так. Не хотіла.
---wdr 23
О-о-о) Ну, тоді ще один довгий спіч. Вже останній. Давайте так: ви можете ставитися до мене як завгодно, якщо у вас достатньо підстав для формування ставлення.
Але от у чому недолік віртуального спілкування: ми постійно, в залежності від власного настрою чи свого очікування, "домальовуємо" биті пікселі. Бо ж є слова, до прикладу "Ти - дурак", а є емоції. Останні передати важко.
Наприклад, вона каже йому оце "Ти - дурак":
а) Ніжним голосом, поцілувавши у чоло, з усмішкою на вустах - ну він там якусь дурницю утнув чи сказав (в душі вона любить його ще більше);
б) З гнівливим виразом і б'є при цьому тарілку (в душі вона почувається ображеною і ненавидить його);
в) Зберігаючи нейтралітет - як констатацію факту (у неї ніяких емоцій при цьому не виникає).
І ще є сотні варіантів як оце "Ти - дурак" можна сказати.
А тут, на сайті, є просто слова. І ви не можете знати, що людина насправді відчуває чи думає, пишучи їх... Ви можете тільки домислити.
Зараз читаю Лазарєва і зайвий раз переконуюсь, що всі наші судження про вчинки чи слова інших - помилкові з високою вірогідністю. Тільки з відкритим третім оком варто робити якісь висновки про інших, бо на тонких структурах все не так, як виглядає у світі матерії. Це я кажу вам такою ж мірою, як і собі самій. Бо теж маю такий гріх - судити тих, кого не знаю.
---wdr 23
О-о-о) Ну, тоді ще один довгий спіч. Вже останній. Давайте так: ви можете ставитися до мене як завгодно, якщо у вас достатньо підстав для формування ставлення.
Але от у чому недолік віртуального спілкування: ми постійно, в залежності від власного настрою чи свого очікування, "домальовуємо" биті пікселі. Бо ж є слова, до прикладу "Ти - дурак", а є емоції. Останні передати важко.
Наприклад, вона каже йому оце "Ти - дурак":
а) Ніжним голосом, поцілувавши у чоло, з усмішкою на вустах - ну він там якусь дурницю утнув чи сказав (в душі вона любить його ще більше);
б) З гнівливим виразом і б'є при цьому тарілку (в душі вона почувається ображеною і ненавидить його);
в) Зберігаючи нейтралітет - як констатацію факту (у неї ніяких емоцій при цьому не виникає).
І ще є сотні варіантів як оце "Ти - дурак" можна сказати.
А тут, на сайті, є просто слова. І ви не можете знати, що людина насправді відчуває чи думає, пишучи їх... Ви можете тільки домислити.
Зараз читаю Лазарєва і зайвий раз переконуюсь, що всі наші судження про вчинки чи слова інших - помилкові з високою вірогідністю. Тільки з відкритим третім оком варто робити якісь висновки про інших, бо на тонких структурах все не так, як виглядає у світі матерії. Це я кажу вам такою ж мірою, як і собі самій. Бо теж маю такий гріх - судити тих, кого не знаю.
---Літ. редактор 26
"Вже останній."
Дякую.
"А тут, на сайті, є просто слова. І ви не можете знати, що людина насправді відчуває чи думає, пишучи їх..."
Можу.
Тому й написав.
Не переймайтесь. Я впевнився, що вірно вас зрозумів.