Сказано Тобі: “Мрій!”
І зустрінеш Ти
Принца свого судженого.
І явиться Він Тобі
за тридев'ять віршів
у день, коли Ти замрієшся.
І буде Він першим стрічним
на шляху Твоєму
од Себе до Себе.
Лише із путі не збийся.
І упізнаєш Ти Його
за вустами обвіршеними.
І усміхнеться Він Тобі тричі,
і о пів на четверту усмішку -
поцілує Тебе.
І буде усе достоту,
як намрієш Ти.
Лише імення Його не питай,
допоки не увіруєш
у Нього істинного.
І як би Його не нарекли,
а сотворений Він
для Тебе єдиної.
І одкриються всі небеса
перед Вами,
і зійдуться світи усі -
видимі і невидимі,
і сусвіттям розквітнуть.
І казки Вам себе розкажуть,
І серця Ваші будуть уповні.
І житимете Ви удвох
в тридев'ятому небі, що сьоме.
Допоки не спитаєш
Ти у Нього:
“Як Тебе звуть?”
І відповість Він Тобі
іменням своїм
на питання усі:
“Мрій.
Мене звуть Мрій.” |
