2013-03-04 : Байкот :
Гранчак або ласкатав око(в тестовому режимі) [Имя автора было скрыто первые сутки]
Він-нарешті з’ясував і згадав, що напередодні візиту купив
пляшку горілки і позичив скляний стакан - гранчак з прозорим натяком
естетичного неперевершеного реалізму. Треба було бути схожим на
тих галасливих не сконцентрованих покидьків щоб зовсім вимикатися
з життя (див. Дод.№19). Став посеред кімнати біля дерев’яного столу
і ганебно зволікав з надією змінити наміри зацепенів. Та недовго.
Здооровий невикорастаний оптимізм гультіпа переміг. Крім столу і
його самого в кімнаті більше нікого і нічого не було. ( Див. дод. № 3).
Поставив стакан - гранчак на стіл. Стіл - потвора виготовлений з деревини
держався рівноваги на чотирьох ніжках, виготовлений ним самим
років 10 тому пристосований для альтернативних інтерьєрних пікніків.
(див. Дод.№6). Стакан був поставлений не правильно нпівприкольно.
В такому положенні в нього неможливо наливати. Дно було вверху,
тобто зверху верху. А верх з отвором для наливу і пиття внизу на місці
низу. Відразу знайшов вихід з цієї ситуації - перевернув його і поставив
правильно. Як цього і передбачає ситуація - дном до низу. Так щоб
дно стакана Гранчака безперестанку торкалося водночас всією своєю
площею поверхні столу. На цьому він і зупинився, на декілька секунд.
Пересвідчився і впевнено витягнув з правої верхньої кишені своїх же
штанів пляшку з алкоголевмісним напоєм. Мабуть так і виглядає синкопа.
Чомусь це зробив лівою рукою хоча це було не досить зручно в даному
випадку, можливо глибоко в підсвідомості він був шульгою. Пляшка
еластично опинилася в лівій долоні, впевнено затиснута. Незадоволений
перемістив її в праву. Залишок занедбаної ідеоми догматизму примусив
це зробити. Так він впевненіше утримував і міг вправніше налити не
розливаючи на дерев’яний стіл, не фарбований і ним самим зроблений,
на якому фактура дерева вже була ледь помітна крізь багаторічний
шар темного заяложеного бруду. (Див. дод. № 4). Вправно притулив
горлушкою пляшки, виготовленої з прозорого безкольорового
скла з слідами віддертої по звірячому етикетки. Притулено її було до
надщербленого краю стакану.
Поволі почав наливати майже емоційно. Горлушко впевнено
прилаштувалося до краю гранчака. Цьому сприяли надщерблени.
Лівицею кволо притримував стакан одночасно притискаючи його
до столу для впевненості в собі і на випадок непередбачуваного
падіння стакана-гранчака на стіл або взагалі на підлогу на якій і був
розміщений стіл всіма ніжками. Тоді було б взагалі непереливки. Така
непередбачуваність мала не зовсім еклектичне забарвлення. Надалі почав
дивуватися, горілка чомусь не наливалася. Він швидко з’ясував причину.
З пляшки невідкручена кришечка. І вона невимушено перешкоджала
витіканню горілки, саморобної, домашнього заквасу з міцністю понад
50°. Фабула понівеченої харизми загусла важким нерухомим кавалком.
Пересвідчився, підвівши пляшку врівень з своїми очима і своєчасно
отямився не заводячи ситуацію в глухий кут. Вона залишилася повною,
такою ж як і до спроби наповнити стакан. Приділив увагу і йому. Вирішив
піклуватися і про такі дрібниці. Заглянув прямісінько зверху до нього
всередину. Він залишився подорожнім. Полегшено зітхнув. Піднявши
ліву руку, що утримувала гранчак зметикував, що треба далі робити.
Інтелект не якось розміщений в мозкових тканинах запрацював майже
в аварійному режимі. Звільненою лівою рукою почав відкручувати
злощасну кришечку за ходом часової стрілки. Це ні до чого не привело.
Все залишилося без змін. Навіть запанікував ні з того ні з сього. Пляшка
залишалася закритою. Мимоволі навіть хотів наважитися прикластися
зубами та своєчасно зупинився. Кошторис подальшого майбутнього
м’яким гвіздком з’єднав його з реальністю. Кутні ушкодження, вправні і
потужні справляли враження. 3’ясувавши помилку почав її виправляти.
Рішення виявилося досить простим і благородним. Всього навсього
змінив напрямок руху кришечки під час прикладання сили для її
зрушення. Нарешті все було скоєно відповідно до намірів. Задоволений
власною винахідливістю вчинив вже автоматично. Без надмірних зусиль
і зайвих спроб. Щоб не залишати кришечку в руці, якою надалі хотів
притримувати стакан - гранчак розмістив іі на столі. Неподалік від краю
вугла на всякий випадок. Надалі все складалося більш-менш вдало і
не було схожим на жалюгідний зашкарублий компроміс. Подальші
намагання наливати горілку з пляшки до стакану частково задовольняли
його. Витіканню горілки ледве-ледве перешкоджав капосний ширшавий
шматок качану кукурудзи, якого раніше він не помітив. Передумова
факту належності залишилася невідомою. Горілка лилася поволі, та все
ж лилася. Нарешті з пляшки самогонка налита в гранчак, цьому сприяла
не завбачливо відкручена кришка. Стакан був повним по вінце. Декілька
разів плашка стискалася в долоні від нервового перезбудження і
завдяки всім несприятливим фактам, все ж опинилася на столі, біля
відкрученої кришечки і повного-повнісінького стакана-гранчака.
Сумним але задоволеним поглядом він оглянув створену ним же ідилію,
карикатурний кортеж. Вщерть наповнений гранчак ласкатав око.
Вражав і реально радував. Подивитися було на що. Раніше порожній
стакан був наповнений, поперед відкручена кришечка. Особливо
виділялася пляшка майже екстравагантно. В ній залишилася горілка і
рівно стільки не доставало, скільки він спромігся налити в гранчак після
псевдо невдалої спроби. Це було схожим на чари. Остаточно впевнило
його, що пляшка відкрита ним же - кришечка від неї, розташована на
столі між стаканом і вже не повною пляшкою як свідчення часткового
внутрішнього ексгібіціонізму. 3’ясувати це допоміг все той же шматочок
раритету качана кукурудзи. Він більше і чіткіше виказував рівень горілки,
ще й незаперечно дбав про це плаваючи на поверхні рідини. Не
віртуальний ефект невпинно підтримувався прозорістю скла. Спокійний і
рівний рівень, без коливань і інших проявів не сталості стакану примусив
не сумніватися і не перейматися намаганнями знову налити. Все було у
відповідності до виконаних старомодних, як йому здалося рухів. Бажане
і очікуване почало переконливо відбуватися. Взяв нарешті стакан в одну
з рук. Скоріше всього в праву про ліву завжди забував в таких випадках.
Підніс його до ротового отвору і перехилив. Виливаючи співчутливо
горілку в себе. Пив величезними важкодоступними ковтками. Горілка в
стакані розійшлася за два ковтки. Потім в край задоволений потримав
порожній стакан ще й в лівій долоні нарешті про неї згадав про всяк
випадок, переклавши його туди з правиці.
Пійло було всередині його організму. Закуска в даному випадку
була б ознакою дурного моветону. Потім поставив стакан на визначене
попередньо для нього місце поруч з неповною пляшкою і кришечкою-
закруткою. В шлунку горілка почала мимоволі-поступово всмоктуватися
створюючи ефект присутності. Хміль приємно давав себе відчувати. (див.
дод.№7). Він ще раз згадав про закусь. Вірніше згадав що забув. Навичка
гурмана-альтруїста не давала спокою. Спонтанно і невимушено прийняв
несвіже рішення. Відважився без остаточного ефекту використати для
вжиття залишки горілки в пляшці. Так чи інакше вона швидко опинилася
в правій долоні з залишком вагань прямо з горлушка виливав собі, до
рота, до тих пір поки пляшка не стала зовсім порожньою. Тільки шматок
вищезгаданого раритетного качану, ніби перешкоджав вільному
витіканню. (Див.дод №3 ) Від нестримного бажання скоріше випити
не намагався регулювати об’єм ковтків. Горілка врешт-решт майже
самоналивом стікала в його шлунок. Тою ж рукою, лівою, затуляв рота,
щоб не дати призвестися передчасному відригуванню, поставив вже
порожню на стіл. Він це відчув що порожня бо горілка не виливалася,
вказуючи на важкодоступний волюнтаризм. Вона знову опинилася
на столі вже без горілки і при цьому стакан не використовувався. В
ній крім шматка качану-раритету було лише повітря, яке потрапило, в
неї, після витікання попереднього рідкого вмісту. Йому залишилося
навіщось взяти кришечку і використати її за прямим призначенням. Не
вагаючись так він і вчинив. Керуючись ознаками безглуздя досконалості
пляшку було вирішено зберігати про всяк випадок. Хоча був вже
зовсім п’яним і слабохарактерним все ж взяв стакан зі столу і вирішив
повернути його тому в кого позичив... Він причисляв це до мистецтва
отримувати креактивне задоволення. Скляний надщерблений стакан-
грінчак опинився в тій кишені де раніше знаходилася пляшка повна
горілки з закрученою кришечкою... Всілякі дотепи зникли. Дилема
сплюндрованого м|агенальною неспроможністю нікчемно і невтішно
вирішилася, незалежно від подальших оптенцій стану алкогольного
сп’яніння. Навіть опісля влучною білібердою не спричинить цинічного
покращення, бо сам неквапливо захоче знову не лицемірно повернути
себе в подорож безвісти, звідки і матеріалізував свої приховані наміри
не простого життєвого клопоту. Між іншими ... напрочуд дивовижно,
завбачливо і переконливо... Потвердіше б стояти на ногах. Анафема
химери свого життя... Алінея-покруч для тюхтія піднятого на кпини собою
ж. Нудно визначила істину належності і вибраний кредит довіри. Ревізія
зазирань закінчилася... Все повинно залишатися... Себе не обдуриш...
Не вигідно... Все залишилось... Тільки на деякий час приховане... за
лаштунки чеснот... прийде черга... (див.дод.№8).(далі буде)
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 2
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
Да це з викладенням недоразуменія вийшли. бєзабзацовость мішає читать. Буду упорядочивать а тоді тіки заливать продолженія. но вони мєстами аж занадто авангардні і сюрові
