Розплела свої коси,
Ними витерла кров із носа.
Обманута, обікрадена
Сіла і заплакала.
Рідні діти коять злочин:
Сини стали жадібними,
Доньки - пихатими,
Не шанують рідну матір,
Вимагають, забирають
Все що має, що назбирала
За роки тяжкої праці,
У неволі і під гнітом,
У кайданах диктатури,
Під контролем номенклатури.
Та найменші сини і дочки,
Що народились на свободі-
Виховані незалежно
Від няньки пролектатури
Обняли рідну неньку,
Витерли гіркі сльози,
Стрічку синьо-жовту
Заплели їй в коси.
Стали матір захищати,
Охороняти і будувати
Нові хати, а біля них сади
В яких цвіте калина
І могутніють дуби,
Нові закони в яких
Нема безправ'я,
Нову культуру в якій
Брат за брата! |
