"здається мені, світ поранений"
- каже мені священик,
котрий після проповіді
заходить до мене
та згадує дружину,
яка покинула його,
покинула як осінь літо
коли він став обличчям Бога
наливаю ще по дві
і бачу що офіціантка підморгує
він випиває
занюхує бородою
руки його криві як гілля
як зуби офіціантки
каже: «дитя, йди, поседь з нами»
вона підходить
обличчя у неї наче щебінь
служитель пропонує дівчині випити
«я на роботі» - каже вона
«Я також» - відповідає. |
