дерева жовтня - жовніри понурі,
в передчутті походу до зими,
і ранок землю холодом ґвалтує...
осіннє соло - вирок однини.
ба, промінь сонця, раптом, поміж гілля,
старенькі кінозали відтворив!
серед думок липкого павутиння
на головне - завжди бракує слів.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 2
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
от вже ж... гвалт!)))
дякую, що сподобалось. мені теж сподобалось те вранішнє проміння - вперте, дивовижне та беззахисне
Вадиму и йу: о чем спор? деготь - жырный))
z j
9 (129841) 2008-06-10 17:13
бракуватиме слів і тоді, коли оксамитовий кліщ опиниться на три чверті в горлянці,
коли настане час зрізати чиюсь шибеницю, і народжувати в собі останнього з ще живих не перевертнів
НУ ЧТО?
Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям