Поiду в Дубаi, там шейхи живуть,
Белькочуть арабською, хвайно iбуть.
Там сонечко свiтить, пiсочку, як маку -
Погрiю на ньому свою бiлу сраку.
Заможнi араби, гарячоi кровi,
Жадають бiлявок палкоi любовi,
Не носять штанiв - яйця iм заважають,
Вони, як кокоси, у них вiдростають.
Поiду в Дубаi, бо зимно i снiжно,
Бо кашляэ й чхаэ моя пiхва нiжна.
Поiду в Дубаi шукать собi лiки,
Бо в нас вiд нарзану всi хлопцi калiки... |
