з кожним днем усе важче чинити спротив
імпотенції духу яка наростає
іноді прокидаюся вночі
ніби у теплій воді
ось я чую як вона хлюпає
ось відчуваю цей морок
вода у камінні і я у воді
і все ніби спокійно
але ж:
ця суча українська поезія
ця йобана силаботоніка
оця закатована земля
яка дала світу
всього двох поетів до мене
шевченка і стуса
а іноді я відчуваю
нову епоху яка в мені
пульсом лягає у вени
кров`ю блукає тілом
браслетом таврує душу
рядками травмує руки
і я вбираю цю енергетику
і я всотую нову епоху
і цілком несподівано у теплій воді
чую приглушену музику
Андрій Любка
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
Не Подеревянський. Явно. Бо ж ін розуміє, що не поезію пише, а стьоб. І пише його - римованого. А там де ненормативна лексика, там енергетики поезії нема. І бути не може. Бо ж енергетика вирує або в поезії, або у висловах, зконценрованих нижче пояса.
ось цікава перша рецка. писати про красу поезії "поета робітничої рані"? це хіба не попса?а як щодо "выйди за пределы. освободи сознание от привычных стереотипов.".Тут я починаю думати, що ти - точно не Жадан. він не згадував Стуса. А я б згадала Антонича і Малковича. І ще Андрія Любку)))) Чому Стус?
