2008-12-15 : олейна : внутрішній скандал
| Н а ш а п о р а з к а
Ти програв свою велику битву Битву поміж мною і тобою Ти програв її ще до початку Кожне наступне слово, вчинок,жест, лише затверджували й підкреслювали обопільну велику поразку двох маленьких людей Та для тебе – вона перемога, якою ти можеш пишатися Бо ж ти не бився зі мною, ні: ти для мене перемагав себе і перевершував – і переміг, і перевершив, і став погордливо на п’єдесталі, Не спитавши мене, чи мені оце – треба. Тож вітаю, герою: ти на щиті. Що я кажу? Що я можу знати? Нічого, любий, нічого – Якісь жіночі дрібниці, Щось на кшталт: - мені треба було вірити, а не дивувати мене; - мене було слід любити, а не доводити собі власну всемогутність, ламаючи своє й моє самолюбство; - треба було думати про нас, а не про себе (суб’єкт ) і мене (об’єкт). Як бачиш, пусте, пусте… Як бачиш, битва - за визначенням- Мала бути програна: Бо тільки програвши собі- Перемагаєш себе. Тим більше, попри ставлення та участь, жінка – не найгідніша нагорода для таких великих переможців. Бо та, що не оцінила твої намагання і не дала – Дура… й богиня! На неї можна молитися, за неї можна вмирати! Бо та, Що оцінила й віддалася, Напевно ж дура… й шалава. І битви була не варта. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14642.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||