прикушуючи кінчик язика,
пишу свою контрольну для дорослих. коханий, осінь, ба, вона яка – в спагеті листя щедро плеще соус, і благородний, мов рокфорний мох тут хочеться хіба не куштувати... серця горіхом трощаться об трьох, а долі просто рубляться в салати. най стрази сліз на стомленій траві всій лісовій братві – чудним гламуром. желейно розчиняюся в тобі, приборкуючи серця крепатуру. the summer's over for the both of us… так, джастін тімберлейк наразі правий, та наша осінь безпритульних нас брутальніше жбурляє в тьмяні трави. електропотяг тягне до депо, бодай на ніч він стане дахом й хлібом. я зойкую ще голосніше, бо в кишенях джинсів – жолудів набіги. і тільки місяць сторожем нічним цнотливо поміж хмар ховає зірки. мій любий – ще – хоч трошки – відпочинь свобода не квартира, а кватирка, крізь призму непрозорості її вдивлятимусь, як ти двором крокуєш. годинник день розпочина з нулів. мієлофон у мене! чуєш? чуєш? в мені твій недоречніший рінгтон лунає глибше знатних філармоній! так, божевілля, так, примарний сон, проте прокинусь у твоїх долонях, з маленьким ювілеєм у очах – ціла доба – добутком – із тобою! злітає в небо білий-білий птах з ознакою на крилах смоляною... … ти свою доньку, пімпочку малу, не зміг поцілувати вчора на ніч... і жовтень знов ридає у траву, бабине літо схлипує обабіч. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18244.html |