2012-05-23 : sandal : Хвилі

Коли отак повільно сунуть хмари, Я майже завжди почуваюсь хворим, Я піднімаю комір і терплю Свою присутність. Довгий-довгий тиждень. Під шкірою ворушаться комахи, І швидко випаровується воля.. І я ковтаю грудочки жалю, І тиша … І ворожіння на цементній гущі… І цілий сонм ворожих голосів Намовчує, приміром: «ти примара», А ще через хвилину: «ти помер», Іще не скоро бути самогубству, Ще не сьогодні жатиму, що сіяв.. Заплічна спить, чи варто перейматись В такий момент… Коли отак нестримно ринуть хвилі, Я почуваюсь невимовно кволим. Чи вилиняють лінії з долонь? Наскільки скоро? Що гуде під скальпом? Немає бога, є «позич і випий». Сто серць, одновалентних, наче водень Тремтять в мені, мов риби в ополонці, Чи в’язні в камері.. І кожна риба – опіумний монстр, І кожна голка – передвісник хвої, І кожен в’язень –я: немає сенсу Тікати у соснову нескінченність… Ось камера стискається в комору, Немов незрозуміле, сіре, хворе, Немов цементне, стовалентне серце, В якому - щем.

КОММЕНТАРИИ Ivan Kulinski 248561   2012-05-23 10:43 +2 сум гам Yuta 248562   2012-05-23 11:02 +2 Loffofora 248564   2012-05-23 11:18 красиво і сумно. Запахло темною, холодною, але величною зимою. Та, что на ушко шептала 248589   2012-05-23 20:49 Привычно депрессивный виртуозно - утонченный sanda с несвойственной ему нервной экспрессивностью. И вслух читается легко и созвучно. Предлагаю в лучшее. Намнаплеватьштейн 248607   2012-05-24 10:31 круто, Антоша. спасибо. олейна 248619   2012-05-24 13:40 плюс! ссб valeria 248629   2012-05-24 20:52 так приятно сунуть седьмой за достойное, интересное, литературное крео! Ivan Kulinski 250857   2012-10-23 17:30 і знову ам

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19757.html