він знає, як пахне шизофренія:
пам’яттю – скринею з відламаним віком. мигдалем, пересмаженою олією і цвіллю з підвальних вікон. будинок. троянди, вкриті на зиму. вітряно. мжичка. холодно в спину. осінь змиває залишки гриму. горобці обкльовують горобину. кіоск. смітник. пляшки. зів’ялі квіти. автобусна зупинка. лиця, мов окрайці. він дістає гаманець, відчуваючи, як щомиті щось усередині уривається. кава в пластянці за чотири гривні. (зáмок в тобі, якщо вірити кафці.) він хотів би вийти з цієї гри на зоране поле за автозаправкою, сісти спиною до машин і чекати, лишивши на ранок цигарку останню, доки з-за чорного перекату оранки виповзе сподівання. музика. сварки. скрипіння ліжка. і над усім – баштові крани, немов хрести. навіть шепіт трохи відлунює від стін. він хотів би, але не може піти. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19912.html |