Вона гуляє сутінним містом
Ј на відкриті ділянки шкіри Нанизує поглядів нове намисто Занадто відвертих й не дуже щірих Гострих як лезо що ріже зап*ясти (Трійчи позаминулого року) Потім повертається наче у пастку В хату подзьобану як ті дзоти Під час буденних банальних баталій Шо залишають на сердці шпарки Вдома як завжди всіх вистачає Мати плекає картоплю і сварки Вона ненавидить своєї роботи Зустрічається з ним щовівторка Ніколи не стане йому за дружину А візьме грошей на чергові аборти Жиє в облозі власних ілюзій На сумнівне здоров*я вживає шипшину Вночі читає вірші пацифіста Про переваги окупаційного режиму | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/779.html |