я про рубаність у сенсі образів чи то естетики взагалі. Тобто вражіння, що ти навмисно шукаєш найгучніші слова, наче інших не існує, або типу інші занизькі до поезії.
Есть вкус, но нет меры; есть ритм, но нет темпа; есть слово и мысли, но - это эмоции ребенка.
Есть легкость.
Уйдет ребенок - легкость исчезнет)))
Удачи.
патос, гучні слова і т. ін. Що, "не ріжучі" словосполучення складно заганяти у сенсові речення? Чи то не цікаво? Нормально пишеш, але рубаність надто претенсійна. Тому загалом не подобається.
Ахуенный стишок! Ахуенный! Честно, понравилось!
Только аФФтару надо ещё разок сперму попробовать, она должна отличаться по вкусу, от слёз. Я как бывший медик помню - что в слезах соль, а в сперме - глюкоза, сахар то есть, значит перепутать их сложно. Попробуй ещё раз и сравни!