| 2007-05-03 : mendel :
29. Жовта країна . |  |
Ти хочеш згадати рідну домівку,
Минуле стукає в зачинену кватирку.
Згадуєш сонце, згадуєш літо,
Хоч ідеш жовтому парку і слухаєш вітер.
Три ковдри і чай, душа за вікном.
Ти просто сидиш і згадуєш сон,
Настільки старий, що ще чорно-білий.
Годинник невтомно рахує хвилини й години.
Ти знову у парку, у жовтій країні.
Ти йдеш на сповідь до незнайомої людини.
Ти поховаєш минуле у жовтому листі
Й поясниш небу, що це особисте.
Дощ пише на склі історію літа,
Й кидає на землю власне намисто.
Осінь відчиняє кватирку
Та дощ не зайде –
Він просто читає із листя. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
