прочитаючи думки твої
в моєму серуі розійшлися сльози
Те про, що ти думаєш
Ніколи хай не збувається
Наче змія обвивають моє тіло
Ті, сірі, невмиті думки
Я вже не дихаю без тебе
Але ще не вмерла душа моя
Ті чорні, хворобливі очі
незнаю як тепер подивитись
Та ще хочу розпитати
І страх мене вже не злякає
Знов тремтить всередині мене
Незнаю що та й не хочу знати
Та напевно краще замовкнути
Й ніколи не відкриватись... |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
