завела собі капелюшок
із соломи.
соред зоряних пелюшок
я - поломник.
йду у світ за очі над річку
за горою,
копелюшок тягну за стрічки
із собою,
йду торкаючись босоніж
росинок,
і боюсь тебе як хтось сторонній
русинок.
я боюсь тебе наївно
згубити,
за тобою сум по вітру
пустити.
може стрінемся шляхами
нарешті,
і вночі до крил моїх
доторкнешся.
ти, як завше, дні зо три
не голився.
приголуб? мій капелюшок
згубився... |
