Наближається потiха –
Буде весело й спекотно.
То для бiльшостi є втiха –
Буде простiр для геройства.
Запалають бiлi хати,
Ј садок отой вишневий
Мов сей вуглячок зотлiє,
Не залишивши надiї.
На ланах хлiба достиглi
Спопелiють.
Разом з тими,
Хто до сього жив там мирно.
Ген по рiчцi гас полине,
Просячи вогню до себе.
Синя вода загориться
Синiм полум'ям веселим.
Все палає, червонiє,
Все сiяє i свiтиться.
А навколо всього цього
Сiрий попiл вже ложиться.
Але всiм на те байдуже.
Всi веселi i розумнi.
Заклопотанi собою.
Ј ми також, милий друже. |
