Навколо купа усіх: освічених, чудових, прекрасних,
таких популярних і симпатичних.
Одні ходять у сорочках картатих,
інші у шаликах і светрах смугастих.
І той розумний, і цей щасливий,
а цей взагалі мов мистецтва витвір!
А ти робиш якийсь неосяжний несвідомий незрозумілий
Нелогічний неаргументований вибір.
І навіть сузір'я округлюють очі і чухають собі в потилиці,
І всі зітхають і кажуть: що ти собі надумала? оце покоління!
Улізла в багно по коліна! Куди ти так зайдеш? куди намилилась?
І тільки твій янгол кива підборіддям із розумінням. |
