Хтось крокує бруківкою
Сумно і слизько карбує похилу відразу
Бо ніхто не відчує
Бо ніколи ніхто не посмів
Грати старця не гравшись зі старістю
Хтось згинає хребці і до сліз
Намагається втиснуитсь в землю
Де латаття чужого тепла
Відривають підбори
І стилетами кволих безсонь
Відчиняючи віки зап”ясть
Хтось шепоче під воду у ванній
Про найлегші у світі кістки
Про найтонші стрічки
У болоті зів”ялого мозку
Про холодні міста
Де здіймається сірий вогонь
Де спиняється розум війни
Де тисячі тіл
Заповзають у твій телескоп
Де вмирають зірки
Де гуляють стовпи самоти
Хтось шепоче під воду
І потім по трубах униз
До канави стікає
Як розчин вселенського бруду |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
