На гілках дерев зорі тихо спали,
Хоч шуміло місто, ліхтарі згасали.
І казали люди: "Так не може бути,
Бо не здатні зорі хоч на мить заснути!"
Дерева мовчали і тяглись гілками
У безмежне небо. Сяяти втомившись
Засинали зорі.
Мабуть, їм байдуже, що люди говорять. |
