Напевне я втрачаю щось,
або вже втратила давно,
Мені наснився знову сон,
що я живу, як у кіно.
Мені наснилось, що ти вмер
Хоча не вмер, а просто зник.
Та спершу встиг ти повторить,
Що ти до мене ще не звик.
Мені наснився дивний світ,
де я не впізнаю людей
Нема знайомих мені місць,
і я порожня, без ідей.
Мені наснилось сумне небо,
А з нього хмари гірко плачут...
Аж раптом захотілось зникнуть
Та зовсім інший сон побачить.
Мені хотілось бачить світло,
Хотілось знову вміть літати
Я так бажала чути звуки,
або хоча б їх відчувати
Мені хотілось тебе бачить,
аби ти поруч був, десь близько.
А ти просив за щось пробачить,
І плакало мале дівчисько...
Напевне, я втрачаю щось,
або вже втратила давно.
Бо осінило мене вмить,
МОЄ ЖИТТЯ, а сном звемо! |
