Я не буду боятись вовка
Коли йтиму повз лiс незатишний,
Бо я чутиму голос твiй нiжний.
Та на жаль, він лише у думках.
Самота на шматки мене крає
І в цій тиші гучній та одвічній
Є лиш зір холоднеча космічна,
Що вiд нього єство завмирає.
Моє серце не знає спокою.
Й хоч вже інший твій стан обіймає
І тепло твоїх уст відчуває-
В своїх мріях я досі з тобою.
Так, забути тебе я не в змозі,
Але досить в минулому жити.
Мушу спогади врешті згасити
І радіти своїй перемозі! |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 10
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
