2007-04-06 : Legishka : Запам’ятай мій нік

Запам’ятай мій нік хоча б, бо ж очі мої чужі тобі, і те тепло, яке згубилось в плутанині дротів. Я все прощаю, і насамкінець себе. Легким торканням впевненість дарую, аби на мейлах чийсь спіймати слід. Я ще не хакер, дяка Богу, я ще чую, як ніч говорить з містом людним, свіч вогонь у храмі. Я ще не до решти забула шлях у дім свій, аби світ навіки став пустелею, безлико хапаючи за руки, вогкість снів холодну стелячи, запитуючи знову пароль для входу у надійність кольорів. Я вже мовчу, вже змовкла, вже забула усе, чим довго так труїлась кров. Тебе нема, І не було. Минуло. А пам’ять – що? Як і якась любов…

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11078.html