|
Літають думки у сірому піднебессі, Безвітряно нудяться останні надії Вдихаючи пахощі трав, Що затьмарюють серце, Розходяться в прірву вчорашні й пройдешні події Це ілюзії ранкової імли, Це вони загорілись серпанками ночі, А куди розносять їх вітри Серед злив, вдивляючися в очі. Це вони, упирі сатани, Крутяться в безмовному танці. Нам без них, що квітці без бджоли. Це ілюзії, що будять всіх нас вранці. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11333.html |