| ти походиш повз неї
погляд чіпляється за яблуко піднесене до вуст ... з якого загубленого едему втекла ця розпатлана єва... тобі хочеться відібрати яблуко й відкусити шматок ... обережно адаме - життя застряє в нас міцніше ніж шматок яблука в горлі твого прабатька... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11377.html |