2007-07-16 : Окталлія : Твоя лампочка

(Мало відкрити людині очі, треба ще й світло включити!...) Коли сонце світило промінням повз мене, Ти ж бо іншим мене зворушив. Наші ночі з тобою були такі денні! Бо ти закрутив мені лампочку в душу. Коли вітер розвіював сонця проміння, Твої очі світили в мене, - Так гоїлася рана на серця руїнах Й світлофорило серце тобі зеленим. Ти колись закрутив мені лампочку в душу. І зовсім як справжній електрик! Спасибі. Все вже встигло минути й не збувшись... Я і ти - це еклектика всіх еклектик.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11734.html