2007-12-28 : Vugadka : Чекання не терпить змін.

Відстані злі. Нема в них миттевостей, Немає яскравих хвилин. Э лиш чекання, Чекання у сотні годин. Час у чеканні мліє, зтирається, Немає між днями меж, Барви тьмяніють, Смаки забуваються, Від життя половину береш. Спостерігаєш, Як зливи минають, Лютують хуртелиці І замовкають, Як з вишень цвіт Навесні облітає, А потім і спака Шалена минає, І знову падає дощ. А ти все чекаєш Дива напевно. Казок не буває, Ти й сам добре знаєш, Та ввечері знову Додому вертаєш, Хоч там не чекають Звичний порядок речей не міняєш. Чекання не терпить змін.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12626.html