| Маргарита вийшла на пошуки Майстра,
Зібгавши у жменю жовтющі квіти. У місто засмучене і дивасте, Місто бетону, заліза й бітуму. Майстер не зна. Він працює електриком, Слюсарем або сантехніком. З ранку до ночі – в брудному светрі Без права на ПМЖ і метрики. Майстра – з Молдови, Кореї, місцевого Шукає в надії своїй Маргарита. На неї дивляться вікна квітнево В пересторозі зневіри розбитої. Майстер чи геній? Муж чи людинка? Квітко жовтава, кого ти кличеш? Того, хто пригорнеться, мов дитинка, Чи того, без кого немов не жиєш? Того, хто побачить тебе й упізнає, Що саме для нього з’явилась в люди? Чи просто тобі таки не вистачає Шкарпеток, посуду і… полуди? жовтень, 2006 |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12774.html |