2009-03-03 : Tatka : Довго ви прощались на пероні.....

Довго ви прощались на пероні... Розлучили тьохканням гутки. Вона лишила в тебе на долоні теплоту від потиску руки. Теплоту узяв ти із собою і її кохання взяв зерно. Поїзд рушив рівною ходою... Крізь вагонне дивишся вікно. Сніг летить, виблискує іскристо, укриває поле голубе. Уявляєш, як йде вона по місту і щокроку згадує тебе? Справді, згадує і несе бажання, щоб любив її до забуття, щоб з тобою йшло її кохання по усіх шляхах твого життя.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/15117.html