2009-05-14 : олейна : настроєво-весняне

* * * М’ятний вечір. Волошково Сутеніє небосхил. Сонце золотоголове Наргіва летючий пил. Засинають різнотрави. Мріє небом гладь Дніпра. Чарівна, як на Купала, Срібнокоса ніч прийшла. ВЕЛИКДЕНЬ Маленький день вже добіга кінця. І сонце, запахуще і рум’яне, До надра великоднього яйця Зникає, щоби випірнути зрання. Ще буде ніч безсоння і посту, Ще буде холоднеча й морок бездни. І раді люди паску понесуть З надією, що в них Христос воскресне. * * * Краплиною роси травинкою з-під моху як добре жити всім, як добре бути й трохи. Як добре ткать літа Із сув’язі хвилин, Просотавши в меди, Вплітаючи полин. Як добре пережить невтримний поговір. полегко зрозуміть: я – не найгірший звір. квітень 09

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15582.html