| Впирається все у голову.
Будую човен нашвидкуруч. Без тебе мені так холодно. Згораю коли ти поруч. У кожному горлі по кістці. У кожному серці по злості. У кожній душі по клітці. Давай перевіримо міцність. За шторами, як у коконі. Конаю від зашморгу болі. І після молитви шепотом, Загорлопаню криком. Вже скоро я стану вороном Чи диким індусом Ґоа. Вистукує в грудях кода... І кинути якось боязко. А жити пліч-опліч треба. Все, торба мені. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15721.html |