2009-07-14 : PawlikDoc : Між небом і землею

Між небом і землею невимовно мало простору на верхівках гір він зовсім зникає це як залізти на дзвіницю і дивитися вниз ти згинаєшся боїшся впертися у стелю волога повільно дрейфуючи за вітром осідає на камінні та сухій траві крапельки скочуються кульками донизу об'єднуючись при зіткненні у щілинах вода не проникаючи в землю стрімко збігає вниз більші крапельки перетворюються в потічки ті в струмочки і маленькі річечки усе закутується в грім ... Я іду сільською дорогою перестрибуючи купки каміння у місцях де стікає вода під час зливи хмари ніби зім'ятий пластилін притискають повітря до землі створюючи задуху хочеться злетіти в небо подалі від тепла запахи здушують моє горло невидимими руками я в безвиході ловлю ароматні повідомлення квітів які щипають проникаючи у ніс я згадую про алергію якої у мене нема але згадую і мої очі слізяться в обличчя війнув вологий вітер раз потім сильніше зарипіло у вухах я подивився на небо і побачив що наближається велика хмара її язики уже били вітром як батогом усе навколо мене молоді сосни в лісі суху траву обабіч дороги білі квіточки з високими стеблами мої коси розвивали незабаром потемніло вітер стих - пішов далі я почув перший грім першу краплю яка впала на щоку тихий шум я причаївся усе причаїлось бо почався дощ

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15984.html