2003-09-11 : iGor : Про бiлого метелика

Я бiлий великий пухнастий метелик, Я бачу мiльйони яскравих свiтiв. Вони вiдбиваються в дзеркалах очей, Вони розбиваються дотиком крил. Попереду – свiтло, позаду – нiчого, Я створюю з хаосу зорь чистоту. Мене проклинають вiд сходу до сходу, А я все спiваю пiсеньку свою. “Я бiлий великий пухнастий метелик, Я бачу мiльйони яскравих свiтiв” Я живлюсь їх розумом, силою, болем, Видавлюю все з них, що зможуть вiддать. А трохи потому, пустi оболонки Продовжують тихо в собi iснувать. Нiхто з них не зможе мене зупинити, Нiхто з них не знає, що є такий – я. I тiльки як громом, вiд сходу до сходу, Лунає тихенька пiсенька моя. “Я бiлий великий пухнастий метелик, Я бачу мiльйони яскравих свiтiв” Моє павутиння, барвисте, шовкове, Простяглось навколо на тисчi лiт. Воно переливчасто грає як море, Захоплює в собi весь сонячний свiт. А там, посерединi, сяючий морок Приховує тайну мого майбуття. I скоро вже, скоро новi легiони Пiдхоплять цю пiсню, як це робив я. “Я бiлий великий пухнастий метелик, Я бачу мiльйони яскравих свiтiв”

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/1600.html