| криза заповзає в тебе як гігантський слимак,
з планету вагою, з пів-сонця у довжину. плекай свою порожнечу тепер, пробуй її на смак: куди б ти не бігла, дівчинко, я тебе наздожену. кохання - трамвай, наздогнав, застрибнув і сів. не встиг, то приїде іще, зачекай, пусте. криза - піщаний кар'єр посеред лісів, пий тепер, дівчинко, вологу моїх пустель. все, що є в тебе, дівчинко, і все, чого не було, криза докінчить спокоєм, лет іт бі. тримай моє серце, серце крихке, як скло, пильнуй своє, дівчинко, у самій собі. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16214.html |